РОЗРОБКА ЦИКЛУ УРОКІВ
З ТЕМИ
«Розчини»
9
клас
Учитель
Янюк М.П.
Урок №1
Тема:
Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні
системи, колоїдні та істинні розчини.
Мета: формувати
поняття про розчини як багатокомпонентні системи. Ознайомити з класифікацією
розчинів. Показати значення розчинів у природі та життєдіяльності людини.
Сформувати поняття про дисперсні системи.
Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, підручник
«Хімія. 9 кл.» Н.М. Буринська, духи, лак в аерозольній упаковці, балончик із
фарбою, аерозоль «Інгаліпт», 3 склянки з водою, крейда, цукор, олія.
Тип
уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід
уроку
І.
Мотивація навчальної діяльності.
В житті ви не раз зустрічалися із поняттям «розчин». Що ви розумієте під
цим поняттям?
Мета уроку: з’ясувати,
що таке розчин та дисперсна система; яке значення вони мають у житті людини;
познайомитися з класифікацією дисперсних систем.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вид роботи «Мозковий штурм»
Якщо одна речовина сильно подрібнена і рівномірно розподілена в іншій речовині, то виникає дисперсна
система.
Дисперсні системи оточують нас всюди. Наведіть приклади.
Дисперсійними називають такі фізико-хімічні системи , в
яких диспергована (подрібнена) речовина перебуває у вигляді дуже дрібних частинок в іншій речовині
(дисперсійному середовищі) с. 24 підручника.
Диспергавані речовини можуть перебувати в різних агрегатних станах. Яких?
(газ, рідина, тверда речовина)
Дисперсійне середовище також може бути в різних агрегатних станах.
Усі ці дисперсні системи можна класифікувати за їх зовнішнім виглядом,
властивостями, розмірами частинок.
Аерозолі – дисперсні системи, що містять подрібнені частинки (тверді або
рідкі) розподілені у газовому середовищі.
Наприклад, туман, дим, лак для волосся, балон з отрутохімікатами,
«Інгаліпт», парфуми.
Дуже велику роль мають в житті людини дисперсні системи, де середовищем є
не газ, як у аерозолях, а вода. Такі системи, залежно від розмірів частинок
поділяють на три групи.
Заповніть схему. Скористайтеся інформацією таблиці 3 с. 23
Визначте вид дисперсної системи:
1.
Молоко – емульсія
2.
Суміш води та олії – емульсія
3.
Кава – суспензія
4.
Розчин солі у воді – істинний розчин
5.
Оцет – істинний розчин
6.
Сироп «Бісептол» - суспензія.
З’ясуємо, яке значення мають дисперсні системи у нашому
житті. Запишіть схему і наведіть до неї приклади.
ІІІ. Узагальнення й систематизація знань
1.
Що називається дисперсною системою?
2.
Що таке диспергована речовина?
3.
Що таке дисперсійне середовище?
4.
Які дисперсні системи ви знаєте?
Прокоментуйте вірші:
1.
Завжди будем пам’ятати,
Щоб воду мінеральну мати
Потрібно СО2 нам розчиняти.
А щоб людину з стану непритомності підняти,
Треба водний розчин амоніаку застосувати.
(СО2 та NH3 - істинні розчини, які застосовує людина)
2.
Щоб каву, чай посолодити.
Потрібно цукор розчинити.
І їжу ми не зможемо зварити
Без того, щоб її не посолити.
(цукор та сіль утворюють істинні розчини, які використовуються на кухні)
Яка дисперсна система
утворюється, якщо у воді перемішати:
1.
Бензин (емульсія)
2.
Оцет (істинний розчин)
3.
Крейду (суспензія)
4.
Кухонну сіль (істинний розчин)
5.
Глину (суспензія)
6.
Лимонну кислоту (істинний розчин)
7.
Олію ( емульсія)
Домашнє
завдання:
§ 4, 6 (с. 31-33) – вивчити
§5 – прочитати
Урок №2
Тема:
Розчин та його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Вода як розчинник. Будова молекули води,
поняття про водневий зв’язок. Фізико-хімічна суть процесу розчинення.
Кристалогідрати.
Мета: формувати
уявлення учнів про склад розчинів; ознайомити з властивостями води як
універсального розчинника; розвивати знання про хімічний зв’язок і будову
речовини на прикладі будови молекули
води й поняття про водневий зв’язок. Дати уявлення про тепловві явища, що
супроводжують розчинення речовин, фізико-хімічну суть процесу.
Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, підручник
«Хімія. 9 кл.» Н.М. Буринська, кубик, розчини солі, крейди та
олії у склянках, кристалики мідного
купоросу, марганцівки, дві склянки з водою, ложечка.
Тип
уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід
уроку
Актуалізація опорних знань
Методи і прийоми: фронтальне
опитування, гра з кубиком.
1. Що називається дисперсною системою?
2. Які дисперсні системи ви знаєте?
3. Перед вами три склянки, в яких з водою змішані кухонна сіль, крейда і
олія. Визначте тип дисперсної системи в кожній склянці.
4. Чим відмінні істинні розчини від зависів?
5. Пригадаємо, яку роль відіграють в нашому житті дисперсні системи.
(Гра з кубиком: учні по черзі
кидають кубик один одному, називають одну дисперсну систему та її застосування
в житті людини).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У природі хімічні сполуки в індивідуальному стані практично не існують.
Вони перебувають у суміші одна з одною. Утворюють різноманітні дисперсні
системи. Особливо важливі водні розчини.
·
Вода в річці, морях, озерах грунтах містить
розчинні речовини. Саме у воді первісних океанів, що вкривали Землю мільйони
років тому ω(солей) = 1% виникло життя.
·
В середині
нас: у кожній клітині є рідини, кров, лімфа.
·
Розчини
супроводжують нас усюди і не лише водні.
Розчини
Тверді рідкі
газоподібні
Чавун питна
вода повітря
сталь сік
рослин
Важко
уявити будь-яку галузь промисловості і техніки, де не використовувалися
розчини: розчини кислот знімають іржу, ліки, фарби, побутова хімія і т.д.
Що
ж таке розчини? З яких компонентів вони складаються? Як відбувається процес
розчинення? Яку роль в цьому процесі відіграє вода? Про це ми сьогодні й
поговоримо.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Дослід №1
В
стакан з водою кладемо мідний купорос.
·
Що
спостерігаєте? Завдяки дифузії вода стає
блакитною.
·
Як можна
прискорити розчинення? Перемішати.
Дослід №2
У
циліндр з водою опустимо мішечок з КМnО4.
·
Що
спостерігаєте?
В обох
випадках пічля того, як речовина розчинилася, утворилася однорідна система.
Ст. 35
підручника
Розчин –
це однорідна система змінного складу, що містить два або кілька компонентів
З’ясуємо
з чого складається розчин? Заповніть схему
працюючи з підручником. (ст.. 34 підручника)
Задача 1.
Якою
буде маса розчину, якщо у 120 г води розчинили 40 г солі?
120
+ 40 = 160 г
Задача 2.
Якою
буде маса розчину, що утворився при розчиненні у 240 г води хлороводню, об’ємом
33,6 л.
υ= 
; υ = 
; 
; 
; υ = ; ; 
HCl) = 
m (роз)
= 240 + 54,75 = 294,75 г
Вода -
полярний розчинник
Найважливіший
розчинник – вода. Це найпоширеніша на Землі складна речовина.
3
/ 4 поверхні Землі вкрито водою, 65% тіло людини, 90% в огірках.
Що ви знаєте про воду?
-
Безбарвна
рідина;
-
Без запаху і
смаку;
-
tкип = 100°С
-
tзам = 0°С
-
ρ = 1 г/см3
-
може бути в
3-х агрегатних станах ;
-
необхідна для
життя всіх організмів .
Будова молекули води
Н2О - молекулярна формула
 |
електронна формула
структурна формула
•
Молекула води
полярна
•
Має кутову
будову
•
Молекула води
- диполь
Водневий зв’язок
Водневий зв’язок – хімічний зв’язок, що виникає
між атомами Гідрогену і атомами сильно електронегативних елементів (F, O, N)
Водневий зв’язок позначається крапками
Слабший за ковалентний зв’язок
Легко
розривається при випаровуванні води.
Процеси
розчинення обумовлюють також водневі зв’язки.
Суть процесу розчинення
-
Що відбувається
під час розчинення речовин? Наприклад солі. Частинки однієї речовини
розподіляються між частинками іншої речовини.. чим білша площа поверхні
стикання речовин, тим швидше розчинення.
Порівняйте швидкість розчинення цукру – піску і рафінаду.
-
Розчинення –
це фізичний чи хімічний процес?
-
Чи утворилася
нова речовина? Ні. Тому процес розчинення є фізичним процесом.
-
Які зміни
відбувалися при розчиненні Н2SO4 та NH4NO3? Виділення
та поглинання теплоти. Це ознаки хімічних процесів.
Висновок:
розчинення – фізико-хімічний процес.
Розчинення складається з трьох процесів:
І.
Гідратація - взаємодія речовини з водою (при цьому енергія
виділяється)
ІІ.
Руйнування кристалічної гратки речовини (при цьому енергія вбирається)
ІІІ.
Дифузія – розподіл гідратованих йонів у товщі розчинника
Тепловий
ефект розчинення залежить від
співвідношення кількості енергії , що виділяється і поглинається у перших двох процесах.
Отже,
розчинення – це складний фізико-хімічний процес, під час
якого відбувається взаємодія між
частинками розчинника та розчинюваної
речовини.
Уточнимо
визначення розчину с. 37 підручника :
Розчин – це однорідна (гомогенна) система змінного складу, що містить
розчинювану речовину, розчинник та продукти їх взаємодії
Кристалогідрати
Кристалогідрати – це
кристалічні речовини, до складу яких входять молекули води
Вода, що утримується в кристалах називається
кристалізаційною .
1. CuSO4 ● 5 H2O - Мідний
купорос
2. FeSO4 ● 7 H2O - Залізний купорос
3. Na2SO4● 10 Н2О - Глауберова
сіль
4. Na2СO3● 10 Н2О - Кристалічна сода
5. CаSO4 ● 2 H2O -
Гіпс
ІV. Закріплення і узагальнення набутих
знань
Прокоментуйте вірш:
Купорос мой медный,
Почему ты бледный?
Потому я бледный,
Что нагрев мне вредный.
Воду поднеси мне –
Снова стану синим,
А нагрей сильнее –
Вовсе почернею.
Задача
1.
Обчисліть молярну масу залізного купоросу.
М(FeSO4 ● 7 H2O) = 278 г/моль
Задача 2.
Визначте масову
частку води у мідному купоросі.
Дано: 
CuSO4 ● 5 H2O
ω (H2O) -? 
Задача
3.
Кристалогідрат Na2SO4∙ n Н2О масою 322 г прожарили. Добули
безводну сіль масою 14,2 г. Визначте число молекул води у кристалогідраті.
Дано: 32,2
г 14,2 г
m(Na2SO4∙ n Н2О ) = 322 г Na2SO4∙ n Н2О → Na2SO4 + n Н2О
m(Na2SO4) = 14,2
г 142+18х 142
n - ?
Х
= 10
Домашнє завдання:
§6,8
Впр.
3,4 с. 50
Впр. 5
с. 38
Урок №3
Тема: Розчинність, її залежність від
різних чинників. Насичені і ненасичені розчини.
Мета:розвивати поняття про розчини; познайомити учнів з
чинниками. Які впливають на розчинність; сформувати поняття про насичені та
ненасичені розчини.
Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, підручник
«Хімія. 9 кл.» Н.М. Буринська.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Гра «Загадковий дует»
Учні виходять до дошки
парами. Кожному з них на спину прикріплюється папірець з певним терміном, з
яким саме – учень не бачить. Потім він
розвертається так, щоб другий учень і клас мали змогу прочитати термін.
Прочитавши термін, учень
пояснює його значення, не називаючи саме слово, а учень з папірцем на спині повинен відгадати,
про який термін йдеться. Якщо пояснення терміна було невдалим і ,відповідно
нерозгаданим, на допомогу приходить клас. Гра продовжується, доки не будуть
розгадані всі терміни.
Терміни: 1. Істинний розчин. 5. Розчинення.
2. Розчинник. 6. Водневий
зв’язок.
3. Розчинювана
речовина. 7. Вода.
4.
Кристалогідрати. 8. CuSO4 · 5 H2O.
Тестова перевірка знань.
1.
Розчин є:
А) однорідною системою;
Б) неоднорідною системою.
2. Позначте компоненти розчину:
А)
розчинник;
Б)
емульсії;
В)
розчинені речовини;
Г)
завись:
Д)
суспензія;
Е)
рідина.
3. Найпоширенішим розчинником є:
А)
ацетон;
Б)
бензин;
В)
вода;
Г)
ртуть:
Д)
гліцерин.
4. Розчин – це:
А)
однорідна система сталого складу;
Б)
однорідна система змінного складу;
В)
механічна суміш;
Г)
неоднорідна система сталого складу;
Д)
неоднорідна система змінного складу.
5. Позначте формули
кристалогідратів:
А)
Na3PO4;
Б)
FeSO4 ∙ 7 H2O ;
В)
LiOH ∙ H2O;
Г)
Н2С2О4 ∙ 7 H2O ;
Д)
Н2SO4.
6. Позначте всі правильні твердження:
А)
молекула води полярна;
Б)
молекула води неполярна ;
В)
молекула води є диполем.
7. Речовини з
неполярними молекулами розчиняються у
А)
неполярних розчинниках;
Б)
полярних розчинниках.
ІІ.
Мотиваія навчальної діяльності.
Вам уже відомо, що у воді розчиняється безліч
речовин.
·
Чи всі
речовини розчиняються?
·
Які чинники
впливають на розчинність речовин?
·
Як
класифікують розчини в залежності від кількості в них розчиненої речовини?
Ці питання ми розглянемо стогодні на уроці.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу.
Чи однаково
розчиняються різні речовини у воді? Наведіть приклади речовин, що по-різному
розчиняються у воді.
Абсолютно нерозчинних
речовин у природі немає.
Наприклад,
А) Тайна «святої води». У воду опускають срібний
предмет. Ag частково розчиняється
у воді і знищує всі бактерії.
Б) Чому Македонський
не завоював Індію?
У IV столітті до нашої
ери війська Олександра Македонського вторглися до Індії. На берегах річки Інд у
військах вибухнула епідемія шлунково-кишкових захворювань, яка, як не дивно, не
торкнулася жодного з военноначальников. Виявилося, що прості воїни
користувалися олов'яної посудом, а їх командири-посудом з цього хімічного
елемента. Тоді й згадали, що перський цар Кір II Великий під час військових
походів наказував зберігати питну воду в судинах з цієї речовини. Багато
пізніше римські легіонери стали носити панцирі, наколінники з нього ж. Про який
елементі йдеться? (срібло)
Кількісно здатність речовин
розчинятися виражається розчинністю.
Розчинність – це фізична
величина, що показує яку масу певної речовини можна розчинити в 1 л розчинника
за певних температури та тиску.
Виражається розчинність в г/л.
Наприклад, розчинність КІ за 15°С
становить 1400г/л. Тобто в 1 л води розчиняється 1400 г КІ.
Розчинність NaCl за 20 °С становить 360 г.
Фактори, від яких залежить розчинність речовин.
1.
Природа
розчинника і розчиненої речовини.
|
|
«Подібне розчиняється в подібному» - це правило можна
підтвердити прикладами. Речовини з полярним ковалентним та йонним зв’язком розчиняються в полярних
розчинниках, а неполярні речовини – в неполярних розчинниках.
|
|||||||||||||
 |
 |
||||||||||||
 |
|||||||||||||
 |
 |
 |
|||||||||||
розчиняється не розчиняється розчиняється
2.
Температура
1)
Розчинність більшості твердих речовин
зростає з підвищенням температури.
Пригадайте, в якій воді – холодній чи гарячій можна
більше розчинити цукру?
Розчинність речовин у воді можна зобразити за допомогою
графіка. Робота з кривою розчинності с. 42. мал. 26.
2)
Розчинність газів спадає з підвищенням
температури.
3.
Тиск
Розчинність газу зростає з підвищенням тиску. Пригадайте
пляшку шампанського, мінеральної води.
Типи
розчинів за вмістом розчиненої речовини
Не обов’язково, щоб насичений розчин
був концентрованим, а ненасичений – розбавленим.
Наприклад,
·
В 1 л води
розчинили 1 кг цукру – розчин ненасичений, концентрований.
·
В 1 л води
розчинили 0,00015 г AgCl – розчин насичений, розбавлений.
Запропонуйте способи
перетворення насиченого розчину в ненасичений.
-
додати води;
-
нагріти.
Запропонуйте способи перетворення ненасиченого розчину в насичений
-
додати цукру;
-
охолодити;
-
випарувати
воду.
IV. Закріплення набутих знань
1.
Чи однакову
розчинність мають різні речовини?
Я
буду називати різні речовини. Якщо речовина добре розчиняється
у воді, ви плескаєте в долоні, якщо малорозчинна, торкаєтеся рукою вуха, а якщо
практично нерозчинна, робите рух
долонею вправо та вліво.
Речовини: цукор, кисень,
амоніак, золото, бензин, кухонна сіль, гіпс, луги, скло, гашене вапно, спирт,
інертні гази, олія, сульфатна кислота.
2.
Поясніть, чому стакан з водою, що
набрали в мороз на вулиці і занесли в
теплу кімнату, вкривається бульбашками газу – «запотіває»? (зі зростанням
температури розчинність газу зменшується, він виділяється з розчину, тиск у пляшці зростаї – вона зазнає деформації.)
3.
Чому пластикові
пляшки з газованими напоями після тривалого стояння на сонці деформуються - дещо збільшується об’єм посудини? (розчинність
газів при нагріванні зменшується)
Домашнє
завдання:
§ 7, впр. 3, 4 с. 44
Урок №4
Тема: Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Приготування розчинів.
Мета: ознайомити учнів із сособами вираження складу розчинів, поняттями «масова
частка розчиненої речовини»,
«концентрація». Формувати навички використання цих понять для обчислення
й приготування розчинів.
Обладнання: підручник
«Хімія. 9 кл.» Н.М. Буринська, тестові
завдання на картках, картки з умовами
задач, терези, важки, колба, мірний циліндр, стакан з водою, сіль.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Експрес-тести з теми «Розчини» (7-10 хв)
Варіант І
1.
Виберіть, у яких випадках утворяться
істинні розчини, якщо речовини добре перемішати у воді:
А.Глина; Б. Спирт; В. Олія; Г. Цукор.
2.
Компонент розчину, який перебуває у тому самому агрегатному стані, що й розчин,
називається:
А.Розчинена речовина; Б. Розчинник; В. Розчин.
3.
Використовуючи таблицю розчинності, вкажіть розчинну речовину:
А. NaCl ; Б. PbCl2
; B. AgCl, Г. Ca(OH)2.
4.
Розчин, в якому певна речовина за даних умов ще може розчинитися,називається:
А.Насичений;
Б. Ненасичений; В.
Концентрований; В. Розведений.
5. Щоб
ненасичений розчин солі перетворити в насичений, потрібно:
А. Додати
води; Б. Додати солі;
В. Нагріти; Г. Охолодити.
6. У
розчині масою 80 г. знаходиться 10 г. харчової соди NaHCO3.
Визначте масу води у розчині.
А.90г.;
Б. 70г.; В. 8г. Д. 800г.
7. Як
змінюється розчинність більшості твердих речовин з підвищенням температури?
А.
Спадає; Б. Зростає; В. Не змінюється.
8.
Розчин, у певному об’ємі якого
міститься мало розчиненої речовини, називається:
А.Насичений;
Б. Ненасичений; В.
Концентрований; Г. Розведений.
9.
Встановити відповідність між даними дисперсними системами та їх класифікацією:
1.Суспензія А.Розчин білка у воді.
2. Емульсія Б.Суміш бензину з водою.
3. Істинний розчин В. Суміш глини з водою.
4. Колоїдний розчин Г.Розчин цукру у воді.
10.
Знайдіть формулу кристалогідрату, назва якого «мідний купорос»:
А. Na2SO4·10 Н2О;
Б. CaSO4·2H2 О; В.CuSO4·5H2O; Г. Na2СO3·10Н2О.
Варіант ІІ
1.Виберіть,
у яких випадках утворяться істинні розчини, якщо речовини добре перемішати у воді:
А. Пісок Б Оцтова кислота; В.
Бензин; Г. Кухонна сіль.
2. Розчин-це: А.Неоднорідна система з кількох компонентів.
Б.Однорідна система сталого складу, що
складається з кількох компонентів.
В.Однорідна система змінного складу, що складається з кількох
компонентів.
3. Використовуючи таблицю розчинності, вкажіть
розчинну речовину:
А. NaNO3 ; Б. BaSO4; B.
CaCO3 Г. CaSO4.
4.
Розчин, в якому певна речовина за даних умов вже більше не
може розчинитися,називається:
А.Насичений; Б. Ненасичений; В. Концентрований; В. Розведений.
5. Щоб
насичений розчин солі перетворити в ненасичений,
потрібно:
А. Додати
води; Б. Додати солі;
В. Нагріти; Г. Охолодити.
6 До
20г цукру додали 100г. води.Визначте
масу утвореного розчину.
А.80г.; Б.120г.; В.50г.; Г.2000г.
7. Як змінюється розчинність газоподібних
речовин з підвищенням температури?
А.
Спадає; Б. Зростає; В. Не змінюється.
8.
Розчин, у певному об’ємі якого
міститься багато розчиненої речовини, називається:
А.Насичений;
Б. Ненасичений; В.
Концентрований; В. Розведений.
9.
Встановити відповідність між даними дисперсними системами та їх класифікацією:
1.Суспензія А. Холодець
2. Емульсія Б.Суміш олії з водою.
3. Істинний розчин В. Суміш вапна з водою.
4. Колоїдний розчин Г.Розчин кухонної солі у воді.
10.
Знайдіть формулу кристалогідрату, назва якого « глауберова сіль»:
А. Na2SO4·10 Н2О; Б. CaSO4·2H2 О;
В.CuSO4·5H2O; Г.Na2СO3·10Н2О.
Відповіді:
|
І варіант
|
ІІ варіант
|
|
1.
Б, Г
|
1.
Б,Г
|
|
2.
Б
|
2.
В
|
|
3.
А
|
3.
А
|
|
4.
Б
|
4.
А
|
|
5.
Б, Г
|
5.
А,В
|
|
6.
Б
|
6.
Б
|
|
7.
Б
|
7.
А
|
|
8.
Г
|
8.
В
|
|
9.
1-В, 2-Б,
3-Г, 4-А
|
9.
1-В, 2-Б,
3-Г, 4-А
|
|
10.
В
|
10.
А
|
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Поняття «насичений», «ненасичений», «концентрований», «розведений»
є досить широкими. Розчин – це однорідна система змінного складу. Тобто
кількість розчиненої речовини може значно змінюватися.
Працюючи з розчинами важливо знати їхній
склад, тобто скільки розчиненої речовини міститься в розчині. В кулінарниг
книгах, в рецептах консервації вказують: 7% розчин солі. (щоб було смачно,
треба взяти солі не більше і не менше).
На пляшці з оцетом пишуть 9%, а есенції
– 98%. Якщо ви переплутаєте ці розчини, то страву не можна буде їсти.
У аптеках готують 5% спиртовий розчин йоду.
Кількісний склад розчину виражають
концентрацією розчиненої речовини. (с.
51 підручника)
Концентрація
розчиненої речовини – це фізична величина, яка визначає кількісний склад
розчину.
Концентрація виражається різними способами (масова частк,
об’ємна, мольна, еквівалентна, моляльначастка). Ми розглянемо одну з них –
масову частку, навчимося визначати масову частку, виготовляти розчини із
заданою масовою часткою.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
С. 51
підручника
Масова частка розчиненої речовини – це
фізична величина, що дорівнює відношенню маси розчиненої речовини до маси
розчину.
mx
ωх
= ωх –
масова частка речовини Х
mроз.
mx – маса
речовини Х
mx = ωх ∙ mроз.
mроз – маса
розчину
mx
mроз. = ρ
– густина
ωх
mроз. = m(Н2О) + mx
mроз
ρ =
Vроз
ρ (Н2О) = 1 г/мл
Вимірюється масова частка в частках одиниці або %
Розглянемо
малюнок
34 с. 51
ω(NaCl) = 5% це означає, що в 100 г розчину знаходиться 5 г
солі та 95 г води.
ω(NaCl) = 20% це означає, що в 100 г розчину знаходиться 20
г солі та 80 г води.
ІV.
Розв’язування задач
1.
В
розчині масою 200 г міститься 5 г NaCl.
Обчисліть масову частку розчину.
Дано:
mроз = 200 г mx
m (NaCl) = 5 г ωх
=
mроз.
ω (NaCl) - ? 5
ω (NaCl) = = 0,025 або 2,5%
200
Відповідь: ω (NaCl)
= 2,5%
2.
У 100 г
води розчинили 15,6 г калій нітрату.
Визначте масову частку солі у розчині.
Дано:
m(Н2О) = 100 г mx
m (КNО3) = 15,6 г ωх = ; mроз. = m(Н2О) + m(КNО3) mроз.
ω (КNО3)
- ?
mроз. = 100 + 15,6 = 115,6 г
15,6
ω (NaCl) = = 0,135 або13,5%
115,6
Відповідь: ω (КNО3) =
13,5%
3.
Приготувати
розчин масою 50 г із масовою часткою кухонної солі 5%.
Дано:
m(роз.) = 50 г m (NaCl) = mроз∙ ω (NaCl)
ω (NaCl) = 5% m (NaCl) = 50 ∙0,05 = 2,5 г
.
m (NaCl) - ? m(Н2О) . = mроз - m(NaCl)
m(Н2О) - ?
V(Н2О) - ? m(Н2О) . = 50 – 2,5 = 47,5 г
m(Н2О)
V
(H2O) = = 47,5
мл
Виготовлення розчину:
1.
На терезах зважую 2,5 г солі і висипаю
її в колбу.
2.
За допомогою мірного циліндра вимірюю
47,5 мл води. Виливаю її у колбу із сіллю.
3.
Перемішую вміст колби до повного розчинення солі.
Домашнє завдання:
§ 9, впр. 1, 2 с. 58
Урок №5
Тема. Обчислення масової частки і маси речовини
в розчині.
Мета: закріпити
знання про масову частку розчиненої речовини; формувати навички розв’язувати
задачі з даної теми.
Обладнання:
підручник «Хімія. 9 кл.» Н.М.
Буринська, картки з умовами задач.
Тип уроку:
формування умінь та навичок
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Експрес-опитування
1.
Як позначається масова частка
розчиненої речовин?
2.
В яких одиницях вимірюється масова частка?
3.
Записати формулу, за якою
обчислюється масова частка.
4.
Записати формулу, за якою можна
обчислити об’єм розчину, якщо відома
його маса.
5.
Як позначається густина розчину?
6.
В яких одиницях вимірюється
густина?
7.
У 80г води розчинили 20г цукру.
Яка маса утвореного розчину?
8.
В 100г розчину міститься 10г солі.
Яка маса води в даному розчині?
ІІ. Мотивація
навчальної діяльності
У вас уже є уявлення про масову частку розчиненої
речовини. Тож сьогодні ми переходимо з
вами до складніших задач.
ІІІ. Формування вмінь. Творче застосування знань, умінь, навичок
(розв’язування задач)
Задача №1
До
розчину масою 80г з масовою часткою солі 15% долили 20 г води. Яка масова
частка утвореного розчину?
Дано:
m(роз.) = 80 г m (NaCl) = mроз∙ ω (NaCl)
ω1
(NaCl) = 15% m (NaCl) = 80 ∙0,15 = 12 г
m(Н2О) = 20 г m(роз.)2 = m(роз.)1+ m(Н2О)
= 80+20=100 г
m (NaCl)
ω2 (NaCl) -? ω (NaCl) =
m(роз.)2
12
ω (NaCl)2
= = 0,12 або 12%
100
Відповідь: ω (NaCl)2
= 12%
Задача №2
До
200г розчину соди з масовою часткою Na2CO3 5% додали ще 80г соди. Якою стала масова частка
соди в утвореному розчині?
Дано:
m(роз.) = 200 г m (Na2CО3)
= mроз∙ ω (Na2CО3)
ω1
(Na2CО3)
= 5% m (Na2CО3)
= 200 ∙0,05 = 10 г
m(Na2CО3)
= 80 г m2 (Na2CО3)
= 80+10=90 г
ω2
(NaCl) -? m(роз.)2 = 200+80 =280 г
m2 (Na2CО3)
ω (Na2CО3) =
m(роз.)2
90
ω (NaCl)2
= = 0,32 або 32%
280
Відповідь: ω (Na2CО3)2 = 32%
Задача №3
Визначте
масу натрій гідроксиду, яку потрібно розчинити у воді, щоб одержати розчин
об’ємом 100см3 (100 мл) з масовою часткою NaОН 20%. Густина розчину
дорівнює 1,22г/мл.
Дано: mроз
V(роз.)
= 100 мл ρ =
ω (NaОН) = 20% Vроз
ρроз.
= 1,22 г/мл
mроз = ρ∙ Vроз
m (NaОН) -?
mроз = 100∙1,22 = 122 г
m (NaОН) = mроз∙ ω (NaОН)
m (NaОН) = 122 ∙0,20 = 24,4 г
Відповідь: m (NaОН) = 24,4 г
*Задача
№4
Які маси
розчинів натрій хлориду з масовою
часткою солі 10% і 20%
треба взяти, щоб добути 300г розчину з масовою
часткою солі 12% ?
Дано:
ω1 = 10% 10 2
ω2
= 20% 12
ω3 = 12%
m(роз.)3 = 300 г 20 8
m(роз.)1 - ? 300
m(роз.)2
- ? m(роз.)1 = ∙2 = 60 г
2+8
300
m(роз.)2 = ∙8 = 240 г
2+8
Відповідь: m(роз.)1
= 60 г, m(роз.)2
= 240 г
Самостійна робота
За
даними таблиці знайдіть недостаючі дані:
|
Варіант,
№
задачі
|
m ( солі.),г
|
m (води), г
|
m (розчину),г
|
W, %
|
|
Вар.1 №1
|
30
|
170
|
|
|
|
Вар.1 №2
|
|
|
120
|
5
|
|
Вар.2 №1
|
25
|
175
|
|
|
|
Вар.2 №2
|
|
|
400
|
25
|
Домашнє
завдання:
§ 9, впр. 4, 5 с. 58-59
Впр. 8 с. 59 (для бажаючих)
Урок №6
Тема: Розв’язування задач із
застосуванням масової частки розчиненої
речовини.
Мета: закріпити знання про масову частку розчиненої речовини. Формувати вміння
розв’язувати задачі із застосуванням масової частки.
Обладнання:
підручник «Хімія. 9 кл.» Н.М.
Буринська, картки з умовами задач.
Тип уроку:
формування умінь та навичок
Хід уроку
І Актуалізація опорних знань
(проводиться
у формі гри з кубиком)
1.
Як позначається масова частка
розчиненої речовин?
2.
В яких одиницях вимірюється масова частка?
3.
За якою формулою обчислюється масова частка?
4.
Як знайти масу розчиненої речовини, якщо
відомі маса розчину та його масова частка?
5.
Як знайти масу розчину, якщо
відомі маса розчиненої речовини та її масова частка р розчині?
6.
Як позначається густина розчину?
7.
В яких одиницях вимірюється
густина?
8.
За якою формулою обчислюється
густина розчину?
Перевірка Д/з.
ІІ. Творче застосування знань, умінь, навичок. (розв’язування задач)
Задача №1
Обчислити об’єм водню, що виділиться при дії натрію на 30г
розчину хлоридної кислоти з масовою часткою НСl 5%.
Дано:
m(роз. НСl) =30 г m (НСl) = mроз∙ ω (НСl)
ω (НСl) = 5%
V(Н2)
- ? m (НСl) = 30∙0,05 = 1,5 г
1,5 г х л
2HСl + 2Na → 2NaCl + H2
2∙36,5 г 22,4 л
1,5 ∙22,4
V(Н2): Х= =
0,46 л
2∙36,5
Відповідь: V(Н2) = 0,46 л
Задача №2
Обчислити кількість речовини газу, що утвориться при дії на
залізо розчину сульфатної кислоти масою
20г з масовою часткою Н2SO4 10%.
 |
m(роз. Н2SO4) =20 г m (Н2SO4) = mроз∙ ω (Н2SO4)
ω (Н2SO4) = 10%
υ (Н2)
- ? m (Н2SO4) = 20∙0,1 = 2 г
2 г х моль
Н2SO4 + Fe → FeSO4 + H2
98 г 1 моль
2 ∙1
υ(Н2): Х= =
0,02 моль
98
Відповідь: υ(Н2) = 0,02 моль
Задача №3
У результаті взаємодії сульфур (ІV) оксиду з натрій
гідроксидом утворилося 7,1г солі. Яку масу
розчину лугу було взято для реакції, якщо масова частка натрій
гідроксиду в розчині становить 20%?
m(Na2SO3)
=20 г
=20 г
ω (NaOH) = 20% Х г 7,1 г
m(роз. NaOH) - ? 2 NaOH + SO2 → Na2SO3 + H2O
2∙40 г 126 г
2 ∙40∙7,1
m (NaOH): Х=
= 4,5 г
126
mx
mроз. =
ωх
4,5
mроз. (NaOH)= = 22,5 г
0,2
Відповідь: mроз. (NaOH)
= 22,5 г
Задача №4
Яку масу розчину сульфатної кислоти з масовою часткою
Н2SO4
40% було взято для реакції
з алюмінієм, якщо при цьому виділилося 140 мл газу?
Дано:
V(Н2) = 140 мл
ω (Н2SO4) =40%
m(роз. Н2SO4) - ?
х г 0,140 л
3Н2SO4 + 2Al → Al2(SO4)3 + 3H2
3∙98 г 3∙22,4 л
0,14 ∙3∙98
m(Н2SO4): Х= = 0,61 г
3∙22,4
mx
mроз. =
ωх
0,61
mроз. (Н2SO4)= = 1,53 г
0,4
Відповідь: m(роз. Н2SO4)= 1,53
г
*Задача
№5
Обчислити масу 20% - го розчину натрій гідроксиду , необхідного для
нейтралізації 120г 35% - го розчину хлоридної кислоти.
 |
Дано:
m(роз. НСl) =120 г m (НСl) = mроз∙ ω (НСl)
ω (НСl) = 35%
ω (NaOH) = 20%
m(роз. NaOH)
- ? m (НСl) = 120 ∙ 035 = 42 г
42 г х
г
HСl + NaОН → NaCl + H2О
36,5 г
40 г
42 ∙ 40
m (NaOH): Х= =
46 г
36,5
mx
mроз. =
ωх
46
mроз. (NaOH)= = 230 г
0,2
Відповідь: mроз. (NaOH)= 230 г
Домашнє
завдання:
Підготуватися
до практичної роботи № 1. Для цього розв’язати задачі а, б, в, г
ст.. 59. Для учнів, які хотять знати більше № 10 ст. 59.
Урок № 7
Практична робота №1
Приготування розчину солі
із заданою масовою часткою розчиненої речовини.
Мета: навчити учнів готувати розчини солей з певною
масовою часткою розчиненої речовини; закріпити вміння проводити необхідні
розрахунки; розвивати навички працювати з хімічним обладнанням.
Обладнання
і реактиви: інструктивні картки, терези
з важками, мірний циліндр, хімічний
стакан з водою, колба , ложечка. Натрій хлорид (NaCl).
Тип уроку: урок формування
умінь та навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Інструктаж з ОП.
ІІІ. Виконання практичної
роботи.
Інструктивна картка Практична робота №1
Тема. Приготування розчину солі із заданою масовою часткою розчиненої
речовини.
Мета: навчитися готувати розчини солей з певною масовою часткою розчиненої
речовини; закріпити вміння проводити необхідні розрахунки.
Обладнання і реактиви: терези з важками, мірний циліндр,
хімічний стакан з водою, колба , ложечка. Натрій хлорид (NaCl), картки із завданням.
Повторення правил техніки
безпеки під час проведення практичної роботи.
Виконання роботи
Інструкція для виконання завдання №1.
1.Обчисли
масу солі, яку потрібно взяти для
приготування розчину.
2. Обчисли масу та об’їм води,
який потрібно взяти для приготування розчину.
3.
Зваж на терезах сіль і всип її у суху
колбу.
4. Відміряй потрібний об’їм води за
допомогою мірного циліндра, вилий її у
колбу з сіллю.
5. Перемішай вміст колби до повного
розчинення солі.
6. Стисло опиши виконані операції в
зошит для практичних робіт.
Розв’яжи задачі №2 і №3
Варіант 1
1 Виготовте 20 г. розчину з масовою часткою
натрій хлориду 5%.
2. У 30 г. води розчинили 5 г. натрій
гідроксиду. Обчисліть масову частку NaOH в
отриманому розчині.
3. До розчину сульфатної кислоти
масою 170 г. з
масовою часткою H2SO4 40 % долили
30 г. води. Обчисліть масову
частку H2SO4 в утвореному
розчині.
Варіант 2
1.
Виготовте 30 г. розчину з масовою часткою натрій хлориду 10%.
2. У 50 г. води розчинили 8г. натрій гідроксиду.
Обчисліть масову частку NaOH в
отриманому розчині.
3.До розчину натрій нітрату масою
180 г. з масовою часткою солі 20 %
долили 20 г. води. Обчисліть масову частку NaNO3 в утвореному розчині.
Варіант 3
1.
Виготовте 90 г. розчину з масовою
часткою натрій хлориду 3%.
2. У 120 г. води розчинили 80 г. цукру.. Обчисліть масову частку
цукру в
отриманому розчині.
3.
До розчину калій гідроксиду масою
250г. з масовою часткою КОН
20 % долили 50 г. води. Обчисліть масову частку КОН в утвореному
розчині.
Варіант 4
1.
Виготовте 40 г. розчину з масовою часткою натрій хлориду 5%.
2.
У 300г. води розчинили 50 г. натрій гідроксиду. Обчисліть масову частку NaOH в
отриманому розчині.
3. До розчину калій сульфату масою
150 г. з масовою часткою К2SO4
10 %
долили 30 г. води. Обчисліть масову частку К2SO4 в утвореному
розчині.
Домашнє завдання:
Повторити § 9, впр. 9, 13 с. 59
Урок
№8
Тема:
Електролітична дисоціація.
Електроліти і неелектроліти.
Мета: формувати уявлення учнів про процеси, що
відбуваються в розчинах. Ознайомити з поняттями «електроліти», «неелектроліти»,
«електролітична дисоціація». Пояснити залежність електролітичної дисоціації від
будови молекул розчиненої речовини й розчинника.
Обладнання:
підручник «Хімія. 9 кл.» Н.М.
Буринська, таблиця розчинності, мультимедійна презентація.
Тип уроку: вивчення
нового матеріалу.
Хід уроку
І. Аналіз практичної роботи №1.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
З курсу природознавства та фізики ви знаєте, що метали проводять
електричний струм. Чому ця властивість притаманна металам? (рух електронів) Ag, Au, Cu мають
найвищу електропровідність.
Деякі неметали, наприклад графіт, теж
може проводити струм.
А чи проводить струм вода?
(дистильована – ні, з криниці, річки, моря – так).
Розглянемо досліди. Ст..
60 підручника
Дослід №1. Дистильована вода не проводить струм
Дослід №2 Суха сіль не проводить
струм.
Дослід № 3 Розчин солі проводить
струм.
Чому одні речовини проводять струм, а
інші - ні? Як їх класифікують? Що
відбувається з ними, коли їх розчиняють? Відповіді на ці запитання ми дамо на
сьогоднішньому уроці.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу.
За здатністю проводити струм речовини поділяються
на дві групи:
Діти заповнюють схему під керівництвом учителя.
Інформацію шукають в підручнику с. 61
Поділ речовин на електроліти та неелектроліти вперше запропонував англійський вчений Майкл Фарадей .
Чому електроліти проводять струм?
Бо при розчиненні речовини чи при сплавленні
з’являються зарядженні частинки, які
можуть вільно рухатися. Ці частинки називаються йонами. Пригадайте, що таке
йони?
с. 65 підручника
Електролітична дисоціація – процес розщеплення
електролітів на йони під час розчинення або розплавлення.
Теорію електролітичної дисоціації сформулював швед Сванте Арреніус (1887 р.), за що у 1901 р.
отримав Нобелівську премію з хімії.
Як відбувається процес розчинення?
Механізм дисоціації сполук з йонним зв’язком
Малюнок 41 ст. 63 підручника
Прослідовність процесів:
1.
Орієнтація
диполей води біля йонів кристалу.
2.
Гідратація -
взаємодія молекул води з йонами
3.
Дисоціація
(розпад) кристала на гідратовані йони.
Рівняння: NaCl ↔ Na+ + Cl-
Механізм дисоціації сполук з ковалентним
полярним зв’язком
Малюнок 42 ст. 64 підручника
Прослідовність процесів:
1.
Орієнтація
диполей води навколо полюсів молекули НСl
2.
Гідратація -
взаємодія молекул води з НСl
3.
Йонізація
молекули електроліта (перетворення
ковалентного зв’язку на йонний)
4.
Дисоціація
(розпад) молекули електроліту на гідратовані йони.
Рівняння: НCl ↔ Н+ + Cl-
Узагальнення
і закріплення набутих знань
(
Фронтальна бесіда, складання таблиці, ігрові вправи)
1.
На які групи
можна поділити речовини за їх здатністю проводити
електричний струм?
2.
Який вчений запропонував поділ речовин на ці дві групи?
3.
Узагальнимо наші знання з теми, заповнимо таблицю:
|
|
Електроліти
|
Неелектроліти
|
|
Визначення понять
|
|
|
|
Речовини, що належать до
даної групи
|
|
|
|
Тип зв’язку
|
|
|
4.
Я називаю речовину. Якщо вона є
електролітом, ви плескаєте в долоні, а якщо – неелектроліт, то ви робите
долонями рухи вліво і вправо.
Речовини: хлоридна
кислота, кисень, натрій хлорид, натрій гідроксид, спирт, ацетон, кальцій
гідроксид, глюкоза, вуглекислий газ, сульфатна кислота.
5.
Прокоментуйте вірш:
Для двух девчат
Подарков груз
Ион взвалил на спину:
Для Кати он несет свой
плюс,
Для Ани он несет свой минус.
6.
Які із зображених речовин будуть проводити електричний струм:
 Крейда |
 Мінеральна
вода |
 Сода |
 кухонна сіль |
 розчини солей |
 цукор
|
|
Оцет
 |
Олія
 |
 Сульфатна кислота |
|
Пісок
 |
Інертний газ та кисень
 |
Розчин натрій гідроксиду
 |
Домашнє
завдання:
§ 10, № 6 с. 65
Урок № 9
Тема: Електролітична дисоціація
кислот, основ, солей.
Мета: поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів
солей, кислот, основ. Формувати навички складати рівняння дисоціації. Уточнити
визначення кислот, основ, солей з погляду теорії електролітичної дисоціації.
Обладнання: підручник «Хімія. 9 кл.» Н.М.
Буринська, таблиця розчинності, картки із завданнями.
Для лабораторного
досліду: НСl, NaOH,
фенолфталеїн, лакмус, метиловий оранжевий, 6 пробірок.
Тип кроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. На
які дві групи поділяються речовини за їх здатністю проводити електричний струм?
2. Які речовини є
електролітами?
3. Які речовини є
неелектролітами?
4. Який тип
зв’язку мають речовини-електроліти?
5. Який тип
зв’язку мають речовини-неелектроліти?
Перевірка домашнього завдання впр. 6 ст. 65
(б,в,г)
Тест
– контроль /3 хв./
1 варіант
1.
Електроліти – це речовини , які
А. Проводять електричний струм ; Б. Не
проводять електричний струм;
В. Добре розчиняються у
воді. Г. Всі неорганічні
речовини.
2. У молекулах електролітів хімічний зв’язок :
А. Йонний; Б.
Ковалентний малополярний;
В. Ковалентний сильно полярний; Г. Різноманітний.
3. До неелектролітів належать :
А. Натрій гідроксид ; Б. Спирт; В. Сульфатна кислота; Г. Кисень.
4. Теорію електролітичної дисоціації сформулював :
А.
М.В. Ломоносов; Б. Д.І. Менделєєв; В. С. Арреніус; Г. М.
Фарадей.
5. У розчинах електролітів носіями електричного заряду є :
А. Електрони; Б. Катіони; В. Аніони; Г. Молекули.
ІІ варіант
1.Неелектроліти – це
речовини , які
А. Проводять електричний струм; Б. Не проводять
електричний струм;
В. Добре розчиняються у
воді; Г. Всі органічні речовини.
2. У молекулах неелектролітів хімічний зв’язок :
А. Йонний; Б.
Ковалентний малополярний;
В. Ковалентний сильнополярний; Г. Різноманітний.
3. До електролітів належать :
А. Калій гідроксид ; Б. Цукор; В. Калій сульфат; Г. Азот.
4.
Поділ речовин на електроліти і
неелектроліти вперше запропонував:
А. М.В. Ломоносов; Б. Д.І. Менделєєв; В. С. Арреніус; Г. М. Фарадей.
5. Електролітична дисоціація – це процес:
А. Дифузії; Б. Утворення молекул або кристалів із йонів;
В. Розщеплення електролітів на йони.
Відповіді:
|
І
варіант
1.
А
2.
А, В
3.
Б, Г
4.
В
5.
Б, В
|
ІІ
варіант
1.
Б
2.
Б
3.
А, В
4.
Г
5.
В
|
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні на уроці ми розглянемо властивості основ,
кислот та солей з погляду теорії електролітичної дисоціації. Дамо відповіді на
такі запитання:
1)
Як відбувається дисоціація кислот, основ та
солей у водних розчинах?
2)
Які заряджені
частинки виникають?
3)
Як
записується рівняння реакцій?
4)
Навчимося
виявляти деякі йони.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу
Дисоціація
кислот
1.
Пригадайте,
які сполуки називаються кислотами?
2.
Запишимо
рівняння дисоціації кислот.
HNO3 ↔ H+
+ NO3-
H2SO4 ↔2
H+ + SO42-
H3PO4↔3H+
+ PO43-
3.
Що спільного
у записаних рівняннях? (Н+)
Загальне рівняння дисоціації кислот:
НА ↔ Н+ + А-
молекула катіон аніон кислотного
кислоти
Гідрогену залишку
Визначення кислот з
погляду теорії електролітичної дисоціації: (с.
67підручника)
Кислоти – це електроліти, що під час дисоціації
утворюють катіони одного типу, а саме Гідроген-йони, та аніони кислотного
залишку.
4. Двог- і багато основні кислоти дисоціюють
ступінчасто:
H2SO4 ↔ H+ + НSO4-
НSO4- ↔ H+ + SO42-
Лабораторний дослід №1 (с. 68
підручника)
Виявлення йонів Гідрогену у водному розчині.
Інструктаж з ОП
Роботу виконують за
текстом підручника.
Лакмус – червоний.
Фенолфталеїн – не
змінюється
Метиловий
оранжевий - рожевий
Дисоціація основ
1.
Які сполуки
називаються основами?
2.
Запишіть
рівняння дисоціації лугів.
NaOH ↔
Na+ + OH-
Ca(OH)2 ↔
Ca2+ + 2OH-
Що
спільного у записаних рівняннях? (ОН-)
Загальне рівняння дисоціації основ:
МеОН ↔ Ме+ + ОН-
основа катіон гідроксид-йон
металу
Визначення основ з
погляду теорії електролітичної дисоціації: (с.
68підручника)
Основи - це
електроліти, що під час дисоціації утворюють катіони металів та аніони гідроксогруп.
Основи, які містять кілька гідроксогруп,
дисоціюють ступінчасто.
Ca(OH)2 ↔ CaОН+ + OH-
CaОН+ ↔ Ca2+ + OH-
Лабораторний дослід №2 (с. 68
підручника)
Виявлення гідроксид-йонів у розчині.
Інструктаж з ОП
Роботу виконують за
текстом підручника.
Лакмус – синій.
Фенолфталеїн – малиновий
Метиловий
оранжевий - жовтий
Дисоціація солей
3.
Які сполуки
називаються солями?
4.
Запишіть
рівняння дисоціації солей
КNO3 ↔ K+ + NO3-
BaCl2 ↔ Ba2+ + 2Cl-
МеА ↔ Ме+ + А-
сіль катіон аніон кислотного
металу залишку
Чи є спільні йони, що утворюються під час
дисоціації? (ні)
Визначення солей з погляду теорії електролітичної
дисоціації: (с. 69підручника)
Солі – це електроліти, які дисоціюють на катіони
металів та аніони кислотних залишків.
Типи солей
|
Середні
Na2SO4 ↔ 2Na+ + SO4 2-
|
Кислі
NaHSO4 ↔ Na++
HSO4-
HSO4- ↔ H+ + SO4 2-
|
Основні
CaOHCl ↔ CaOH+ + Cl-
CaOH+ ↔ Ca2+
+ OH-
|
Закріплення
набутих знань.
( робота на файлах, розв’язок
проблемних питань.)
1.У результаті дисоціації сульфатної кислоти утворюються
йони:
А. Cu2+ та
SO42─; Б. Н+ та SO42─; В. Н+ та SO32─.
2. В
результаті дисоціації калій гідроксиду утворюються йони:
А. К+ та Cl─; Б. К+ та SO42─;
В. К+ та ОН─.
3.На скільки йонів
розпадеться при повній дисоціації молекула кожного з електролітів, формула
яких:
А. Н2S; Б. Ва(ОН)2; В. Н3РО4;
4.
До якого класу належить речовина, якщо її водний розчин добре проводить
струм і не знебарвлює лакмус ні в червоний, ні в синій колір?
5. Розчин КCl – безбарвний, а розчин
КМпО4 має фіолетове забарвлення. Який йон спричиняє забарвлення
розчину КМпО4?
6. У прилад для перевірки
електропровідності налили розчин барій хлориду. Після вмикання в мережу
лампочка загорілася. Потім по краплях доливаємо до розчину сульфатну кислоту.
Що відбудеться з лампочкою? Поясніть ваші припущення.
7.Розчин NaCl не токсичний, а розчин CuCl2 – токсичний.
З яким йоном пов’язана токсичність купрум (ІІ) хлориду?
8. Установіть відповідність між назвами
речовин та йонами, що утворюються під час їх дисоціації
Назви
речовин Формули
йонів
А. Кальцій нітрат; 1. Н+ та Cl─;
Б. Натрій ортофосфат; 2.
Са2+ та NO 3 ─;
В. Хлоридна кислота; 3.
Nа+ та РО43─;
Г. Алюміній сульфат. 4. К+ та
ОН─;
5. Al 3+ та SO42 ─.
Домашнє
завдання:
§11 с. 66- 70
Впр. 1,2 с. 73 – всім
Впр. 5 с. 73 – за бажанням
Урок
№ 10
Тема.
Ступінь дисоціації. Сильні і слабкі електроліти.
Мета: розширити знання учнів про електроліти; ознайомити з поняттям «сильні» та
«слабкі електроліти»; показати кількісну характеристику процесу електролітичної
дисоціації - ступінь дисоціації;
закріпити навички складання рівнянь дисоціації кислот, основ, солей; визначити
відмінності сильних і слабких електролітів.
Обладнання: підручник «Хімія. 9 кл.»
Н.М. Буринська, таблиця розчинності, картки із умовами задач.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Актуалізація
опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання:
·
Впр. 1,2 с.
73 – всім
·
Впр. 5 с. 73
– за бажанням
2.
Хімічний диктант
1. Який
йон обов’язково утворюють в розчинах кислоти? (Н+)
2. Який
йон обов’язково
утворюють в розчинах основи? (ОН-)
3. Який колір має лакмус в
розчинах кислот? (червоний)
4. Який колір має лакмус в розчинах лугів? (синій)
5.Як змінює забарвлення метилоранжу гідроген – йон (Н+) ? (рожевий)
6.Як змінює забарвлення
метилоранжу гідроксид – йон (ОН─)
? (жовтий)
7. Якого кольору набуває фенолфталеїн в розчинах лугів? (малиновий)
8.Який аніон утворює хлоридна кислота? (Сl-)
9.Який катіон утворює цинк хлорид? (Zn2+)
10. Напишіть рівняння дисоціації ферум (ІІІ) сульфату.( Fe2(SO4)3
↔2Fe3+ + 3SO42-)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Дисоціація – оборотній процес. Тому в
розчині разом з йонами містяться молекули електроліту. Процес дисоціації має
кількісну характеристику - ступінь
дисоціації.
Мета уроку: з’ясувати, що таке ступінь дисоціації, як вона позначається і як обчислюється;
з’ясувати як поділяються електроліти залежно від ступеня дисоціації.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Кількісно процес дисоціації речовин у розчині оцінюють ступенем дисоціації.
Ступінь дисоціації - це відношення числа частинок, що розщепилися
на йони (n), до
загального числа частинок (N)
розчиненої речовини.
n n
α = ;
n = α ∙ N; N =
N α
α - ступінь дисоціації
n - кількість дисоційованих частинок (молекул)
N - загальне число частинок (молекул)
α = 0 – дисоціація не відбувається
α = 1, або 100% - на йони розпадаються всі
молекули
α = 0,3, або
30% - із 100 молекул на йони розпалися 30.
Задача
№1
Обчислити ступінь дисоціації електроліту, якщо
із 150 молекул на йони розпалося 90.
Дано: n
N = 150 α =
n = 90 N
90
α - ? α = = 0,6 або 60%
150
Відповідь: α = 60%
Задача
№2
Обчислити, скільки молекул продисоційовало із 120 взятих молекул. Якщо ступінь
дисоціації електроліту становить 95%.
Дано: n = α ∙ N
N = 120 n = 120∙ 0,95 = 114
α = 95%
n - ?
Відповідь: n = 114
Залежно від
ступеня дисоціації електроліти
поділяються на три групи:
Електроліти |
Сильні
α >30%
1.
Солі
2.
Луги
3.
Деякі
мінеральні кислоти (НСl, HI, HBr, H2SO4, HNO3, HClO4, HMnO4)
|
Середньої сили
30% > α > 2%
H3PO4,
H2SO3,
HF
|
Слабкі
α< 2%
1.
Основи
(крім лугів)
2.
Деякі
мінеральні кислоти ( H2CO3, H2S, H2SiO3, HClO)
3.
Органічні
кислоти
4.
Вода
|
Закріплення
і узагальнення набутих знань
( Фронтальна бесіда, розв’язування задач, ігрові вправи)
1.
Що
називається ступенем дисоціації?
2.
Як позначається ступінь
дисоціації?
3.
В чому вимірюється ступінь
дисоціації?
4.
На які групи поділяються
електроліти за значенням ступеня дисоціації?
5.
Гра з кубиком: вчитель називає
формулу речовини і кидає кубик учню. Учень називає який це електроліт (сильний
або слабкий).
Речовини: НСl, NaCl, H2CO3,
KOH, Cu(OH)2, H2SO4 ,HNO3,
CH3COOH…
Задача.Скільки частинок міститься в розчині
хлоридної кислоти, якщо було взято всього 100 молекул HCl, а ступінь дисоціації
становить 78%.
Дано: n = α ∙ N
N = 100 n = 100∙ 0,78 = 78
α = 78%
78 х у
ск. всього НСl ↔ Н+ +
Сl -
частинок - ? 1 1 1
n(Н+): х = 78∙1/1 = 78
n(Cl-): у = 78∙1/1 = 78
n(НCl)що
не про дисоціювали = 100- 78 = 22
Загальне число частинок:
n(Н+) + n(Cl-)+ n(НCl)що
не про дисоціювали = 78 +78 + 22 = 178 частинок
Відповідь:178 частинок
Домашнє завдання:
§ 11, впр. 6,7 с. 73
Впр. 9 с. 74 – для бажаючих
Урок
№11
Тема: Реакції обміну між розчинами електролітів,
умови їх протікання.
Мета: Розкрити суть протікання хімічних реакцій у розчинах електролітів, ознайомити
учнів з умовами їх протікання; сформувати вміння складати
повні і скорочені йонні рівняння.
Розвивати вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати хімічний експеримент. Розвивати
комунікативні навички, вміння користуватися хімічною номенклатурою,
термінологією. Виховувати спостережливість,
вміння спілкуватись в колективі.
Обладнання: перфокарти «Класифікація
електролітів за ступенем дисоціації», магнітні картки Ag+ , NO3─, H+, Cl─, таб.
розчинності. Реактиви для демонстрації: AgNO3, HCl, CuSO4, NaOH, КОН,
H2SO4, фенолфталеїн, пробірки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка Д/з.
2 . Гра з кубиком (Вчитель задає
питання. Відповідає учень, який спіймав кубик.)
- Дайте визначення
поняттям:
а) електролітична
дисоціація;
б) електроліти;
в) ступінь дисоціації.
- Як поділяють електроліти за значенням α?
- Які речовини відносять до а) сильних
б)
слабких електролітів?
3. Запишіть формулу, за якою обчислюється
ступінь дисоціації.
3. Робота по перфокартам «Класифікація
електролітів за ступенем дисоціації»
Позначити в графах:
А – сильні електроліт
Б – слабкі електроліти
В – неелектроліти
1.
H2SO4
2.
HCl
3.
C12H22O11 (цукор)
4.
BaCl2
5.
O2
6.
NaOH
7.
Fe(OH)3
8.
CuO
9.
H2S
10. CH3COOH (оцтова кислота)
Відповідь:
1.
А
2.
А
3.
В
4.
А
5.
В
6.
А
7.
Б
8.
В
9.
Б
10.
Б
ІІ.
Мотивація навчальної діяльності
Досить часто ви
запитуєте мене: а що буде, якщо цю речовину змішати з іншою? Сьогодні ми з вами
спробуємо дати відповідь на це запитання. З’ясуємо, за яких умов відбуваються
реакції йонного обміну.
Повідомлення теми уроку.
Якщо відбуваються реакції між розчинами
електролітів, то в розчині знаходяться не молекули, а йони. Тому реакція
відбувається між йонами. Щоб відобразити це записують не тільки молекулярні
рівняння, а і йонні.
Мета: 1. Навчитися писати йонні рівняння
реакцій.
2. З’ясувати умови протікання реакцій йонного обміну.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Правила складання йонно-молекулярних рівнянь.
На дошці зразок.
AgNO3+ HCl = AgCl↓ + НNОз молекулярне рівняння
Ag+ + NO3─+ H+ + Cl─ = AgCl↓ + Н+ + NОз─ повне йонне
рівняння
Ag+ + Cl─ = AgCl↓
скорочене йонне рівняння
-
Нерозчинні, малорозчинні, газоподібні і малодисоційовані речовини
записуються в молекулярному вигляді, тобто, на
йони не розпадаються.
-
Сильні електроліти записуються в йонному вигляді.
Схема на трафаретах (механізм дії) Аналогічний приклад мал. 46 ст. 75 Н.
М. Буринська.
 |
 |
||||
 |
|||||
Реакції йониого обміну
— це реакції обміну між електролітами (основами, кислотами,солями)
Реакції йонного обміну відбуваються в трьох випадках:
Вчитель демонструє реакції. Учні з допомогою
вчителя складають молекулярні та йонні
рівняння.
1. Реакції, що супроводжуються утворенням осаду
Демонстрація.
CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + Na2SO4
Cu2+ + SO4 2─ + 2Na+
+ 2OН─ = Cu(OH)2↓
+ 2Na+ + SO42 ─
Cu2+
+ 2OН─ = Cu(OH)2↓
2. Реакції, що супроводжуються утворенням газу
Демонстрація
Na2CO3 + 2НС1 = 2NaCl + CO2+ Н2О
2Na+ +
CO32─ + 2Н+ + 2Сl─ = 2Na+ + 2Сl─ + СО2 ↑+ H2O
CO32─ + 2Н+ = СО2↑ + H2O
3 . Реакції, що супроводжуються утворенням слабкого
електроліту, наприклад, води.
Щоб побачити, що відбувається реакція, використаємо
індикатор - фенолфталеїн
Демонстрація
2КОН + H2SO4 = K2SO4 + 2Н2О
2К+ + 2ОН-
+ 2H+ + SO42- = 2К+ +SO42-+2 Н2О
ОН ─ + H+ = Н2О
IV. Узагальнення й
систематизація знань.
1. Заповніть
схему.
 |
2. Серед запропонованих рівнянь виберіть ті, що
відбуваються. Написати повні і скорочені йонні рівняння реакцій.
1) Ba(OH)2 + HCl
=
2) NaCl + KNO3 =
3) Na2SO3
+ H2SO4 =
4) BaCl2 + H2SO4
=
V. Підведення підсумків уроку.
Д/з§12
(Н.М. Буринська)
Впр 3, 5
ст. 77 (для всіх), Впр 9*
ст. 78 (для бажаючих)
Урок № 12
Тема: Йонні рівняння
реакцій. Складання йонних рівнянь.
Мета:
Закріпити й удосконалити навички і вміння складати йонні рівняння
реакцій в розчинах електролітів; розвивати навички проведення хімічного
експерименту на прикладі реакцій в розчинах електролітів. Виховувати охайність,
бережливе ставлення до шкільного майна.
Обладнання: таблиця розчинності, лист з віршами про ТБ.
Вчителю: пробірка,
затискач, спиртівка, реактиви, ті що й учням. Дві пронумеровані пробірки з HCl
і NaOH, лакмус, фенолфталеїн, FeCl2, NaOH, Na2CO3, H2SO4.
Кубик, слайди із рівняннями реакцій, відео програма «Хімія 9 кл»,
Учням: Na2SO4, BaCl2, CaCO3, HCl, NaOH,
фенолфталеїн, 3 пробірки.
Тип
уроку: урок
вдосконалення і застосування нових знань і вмінь.
Хід
уроку
І.
Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
1. Перевірка Д/з №3 ст. 77
(2учня біля дошки)
№ 5 ст 78 (1 учень біля дошки)
2. Репродуктивна бесіда
- Які реакції називаються реакціями
йонного обміну?
- При яких умовах реакції йонного
обміну відбуваються до кінця? (один учень – одна умова)
- Які речовини не розпадаються на йони
і записуються в рівняннях йонного обміну в молекулярному вигляді?
3. «Слайд-шоу»
Завдання: Які реакції йонного обміну відбуваються до кінця?
(За допомогою ПК
чи ноутбука учням демонструються слайди
із рівняннями реакцій . Учні повинні плеснути в долоні, якщо побачать можливі
реакцію йонного обміну)
MgCl2 + 2AgNO3
= Mg(NO3)2 + 2AgCl↓
CaCO3 + 2HCl
= CaCl2 + CO2↑ + H2O
Ca(OH)2 +
2NaCl = CaCl2 + 2NaOH
Cu(OH)2 + H2SO4
= CuSO4 + 2H2O
Na2SO4
+ BaCl2 = 2NaCl + BaSO4↓
Na2SO4
+ FeCl2 = 2NaCl + FeSO4
4.Проблемне питання.
Чому під час печії люди вживають розчин питної соди?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Ви вже знаєте, що таке йонні рівняння
реакції, знаєте як складати ці рівняння. Але практика без
теорії сліпа, а теорія без практики мертва. Тому, пропоную вам сьогодні
підтвердити теоретичні знання отримані на попередньому уроці, виконанням
лабораторних дослідів.
Мета уроку:
·
закріпити знання і удосконалити навички складання
реакцій йонного обміну.
·
дослідити на практиці, коли реакції йонного обміну відбуваються до
кінця.
ІІІ. Виконання лабораторних
дослідів.
1.
Інструктаж з ТБ.
На
попередньому уроці ми з’ясували при яких
умовах реакції йонного обміну
відбуваються до кінця. Пригадайте ці умови.
Сьогодні
я пропоную вам перевірити на практиці, чи дійсно це так.
Перед
тим, як розпочати роботу пригадаємо правила техніки безпеки.
Перегляд відео «ТБ» Програма «Хімія 9 клас»
Сьогодні
вам доведеться працювати з досить небезпечними речовинами. Пригадаємо деякі правила поводження з ними.
Вони сформульовані у вигляді вірша. Давайте
прочитаємо їх.
Учні читають вірш .
Пам’ятай, що всі кислоти
Не бувають без роботи.
Все руйнують навкруги:
Шкіру, одяг і луги.
Агресивні і їдучі
Як вогонь вони пекучі.
Підкоряють навіть сплави,
Тож кислоти не для забави.
Луги також небезпечні.
Будь уважним – безперечно.
Шкіру легко роз’їдають,
Очі швидко випікають
Тож, коли працюєш з лугом,
Не бесідуйте ви з другом.
Обережним будь,
обачним,
Бо помилки не пробачать.
Закінчимо повторення правил Т.Б. такою вправою. Я пропоную уважно простежити
за моїми діями і сказати, які правила ТБ я порушила.
Знайдіть помилки з
Т.Б.
1)
налити розчин – етикетка не під
рукою.
2)
Затиснути тримач майже біля дна.
3)
Нагрівати на спиртівці – отвір
пробірки на себе.
4)
Понюхати – отвір прямо до отвору
пробірки.
Виконання лабораторних дослідів.
Умови дослідів у підручнику. (висновок до лабораторного досліду формулюють учні)
Лабораторний доослід №2
Реакції обміну в розчинах
електролітів з випаданням осаду.
BaCl2 + Na2SO4
= BaSO4↓ + 2NaCl
Ba2+ + 2Cl‾ + 2Na+ + SO42‾ = BaSO4↓
+ 2N+ + 2Cl‾
Ba2+ + SO42‾ = BaSO4↓
Висновок: реакції йонного обміну відбуваються до кінця, якщо утворюється осад.
Лабораторний дослід №3
Реакції обміну в розчинах
електролітів з виділенням газу.
СаСО3
+ 2НCl = СаСl2 + CO2↑ + H2O
СаСО3
+ 2Н+ + 2Cl‾ = Са2+ + 2Сl‾ + CO2↑ + H2O
СаСО3
+ 2Н+ = Са2+ + CO2↑ + H2O
Висновок:
реакції йонного обміну відбуваються до кінця, якщо виділяється газ.
Лабораторний дослід №4
Реакції обміну в розчинах
електролітів з утворенням води.
NaOH + HCl = NaCl + H2O
Na+ + OH‾ + H+
+ Cl‾ = Na+ + Cl‾ + H2O
OH‾ + H+ = H2O
Висновок:
реакції йонного обміну відбуваються до кінця, якщо утворюється вода.
ІV. Виконання вправ на
закріплення.
1. На уроці ми з вами складали йонні рівняння
реакцій виходячи з молекулярного.
А зараз давайте спробуємо
попрацювати навпаки.
Перед вами на дошці записане скорочене йонне рівняння
реакції. Використовуючи реактивами, які
ви бачите на столі у вчителя, складіть
молекулярне рівняння реакції, яке б відповідало такому скороченому йонному
рівнянню. (Учні пропонують реактиви,
демонструють цю реакцію, складають повне йонне та молекулярне рівняння
реакції)
Fe2+ + ОН‾ = Fe(ОН)2↓
СО32‾ + 2Н+ = CO2↑ + H2O
2.
Відео – тести. Програма
«Хімія 9 клас»
Експрес
– тест. Йонні рівняння реакції.
1. Позначте скорочене йонне рівняння, яке відповідає реакції між ферум
(ІІІ) нітратом і калій гідроксидом у розчині.
1)
Fe3+ + 3OH¯ = Fe(OH)3↓
2) K+ + NO3¯ =
KNO3
2. Позначте ту пару йонів, яка бере участь у хімічній реакції між MgSO4
і
Ba(NO3)2 у розчині.
1) Mg2+ і NO3¯
2) Mg2+ і Ba2+
3) Ba2+ і SO42¯
4) NO3¯ і SO42¯
3. Позначте ту пару йонів, яка бере
участь у хімічній реакції між KOH і HNO3 у розчині.
1) K+ і NO3¯
2) H+ і
NO3¯
3) H+ і OH¯
4) K+ і OH¯
4. Позначте пари тих
йонів, які не можуть одночасно перебувати в розчині.
1)
Са2+ і РO43¯
2)
Fe3+ і OH¯
3) СO32¯ і Сl¯
4) NO3¯ і Ba2+
5. Позначте пари тих
йонів, які можуть одночасно
перебувати в розчині.
1)
Са2+ і Br¯
2)
H+ і OH¯
3) СO32¯ і H+
4)
NO3¯ і Zn2+
V. Підведення
підсумку уроку. Виставлення оцінок.
Д/з. §12 (Н.М. Буринська)
Впр 7, 8*
Ст. 78 ( Н.М. Буринська)
Урок № 13 . Практична робота №2
Тема. Реакції йонного обміну в розчинах
електролітів
Мета: перевірити вміння
використовувати знання про
електролітичну дисоціацію на практиці, формувати навички дослідження розчинів,
складання йонних рівнянь реакцій ; розвивати уміння спостерігати, аналізувати,
робити висновки.
Тип уроку:
практичне використання знань, умінь і навичок.
Форми роботи:
виконання експерименту, складання звіту.
Обладнання: розчини
хлоридної кислоти (НCl), натрій гідроксиду (NaOH), натрій карбонату (Na2
СO3
), купрум(ІІ) сульфату (CuSO4), кальцій хлориду (CaCl 2) , алюміній сульфату (Al2(SO4)3), натрій
ортофосфату (Na3PO4), барій хлориду (BaCl2), натрій сульфіту (Na2SO3), фенолфталеїн,
штатив з пробірками, інструкція до практичної роботи.
Хід уроку
І.
Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, інструктаж перед початком
роботи.
Інструкція №
ІІ.
Актуалізація опорних знань, обговорення виконання роботи.
ІІІ.
Виконання практичної роботи за інструкцією
ІV. Оформлення звіту про виконану роботу в зошиті.
V. Домашнє завдання: повторити § 10 - 12.
Інструкція
Практична робота №2
Тема. Реакції
йонного обміну в розчинах електролітів
Мета: дослідити реакції йонного обміну, які перебігають між
розчинами електролітів; з’ясувати умови перебігу реакцій обміну в розчинах
електролітів до кінця; закріпити навички, пов’язані зі складанням рівнянь
реакцій у молекулярній, повній та скороченій йонних формах.
Обладнання і реактиви: розчини хлоридної кислоти (НCl), натрій
гідроксиду (NaOH), натрій карбонату (Na2 СO3 ), купрум(ІІ) сульфату (CuSO4), кальцій хлориду (CaCl 2) , алюміній сульфату (Al2(SO4)3), натрій ортофосфату (Na3PO4), барій хлориду (BaCl2), натрій
сульфіту (Na2SO3), фенолфталеїн, штатив з пробірками.
Виконання роботи
(Накресліть у зошит таблицю. Зошит краще
розвернути поперек. Після виконання кожного досліду записуйте результат у таблицю,
рівняння реакцій складіть у молекулярній формі, повній та скороченій йонних
формах)
|
Номер
досліду
|
Хід
роботи
(що
робили)
|
Спос-тере-ження
|
Рівняння
реакцій, що відбувалися
|
Висно-
вок
|
|
|
|
|
|
|
Дослід 1. Реакції йонного обміну, що супроводжуються
утворенням осаду.
У три пробірки (№1, № 2, та №3) налийте
по 2мл розчинів солей:
*у пробірку №1 - купрум(ІІ) сульфату (CuSO4),
*у пробірку № 2 - кальцій хлориду (CaCl 2) ,
*у пробірку № 3 - алюміній
сульфату (Al2(SO4)3).
У кожну пробірку долийте декілька
крапель розчинів:
*у пробірку №1 - натрій
гідроксиду (NaOH),
*у пробірку № 2 - натрій
ортофосфату (Na3PO4),
*у пробірку № 3 - барій хлориду (BaCl2).
Дослід
2. Реакції йонного обміну, що супроводжуються утворенням газу.
У
дві пробірки (№4 та № 5, ) налийте по 2мл розчинів солей:
*у пробірку № 4 - натрій
карбонату (Na2 СO3 ),
*у пробірку № 5 - натрій сульфіту
(Na2SO3).
У кожну пробірку долийте декілька
крапель хлоридної кислоти (НCl).
Дослід
3. Реакції йонного обміну, що
супроводжуються утворенням
малодисоційованої сполуки.
У пробірку №6 налийте 1мл розчину натрій
гідроксиду (NaOH) та додайте фенолфталеїнів папірець. Відзначте зміну забарвлення.
Потім додайте хлоридної кислоти (НCl) до знебарвлення розчину.
Зроби висновок щодо необхідних умов перебігу реакцій обміну в
розчинах електролітів до кінця.
Урок № 14
Тема
уроку. Йонні рівняння
реакцій.
Мета: закріпити вміння складати йонні рівняння реакцій, розвивати навички
складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі реакцій у розчині
електролітів, удосконалювати навички складання хімічних формул та
йонних рівнянь.
Тип
уроку: творче застосування знань,
умінь і навичок.
Обладнання: таблиця розчинності, картки із завданнями.
Хід
уроку
І.
Аналіз практичної роботи
ІІ.
Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми повинні повторити основні питання теми
«Електролітична дисоціація», закріпити вміння записувати йонні рівняння реакцій.
ІІІ. Відтворення і корекція
опорних знань
(фронтальна бесіда, ігрові
форми роботи, групова робота, робота в парах, самостійна робота.)
1.Гра з кубиком (вчитель задає питання і
кидає кубик учню, спіймавши кубик, учень дає відповідь.
Запитання:
1) Що називається електролітичною
дисоціацією?
2) Що таке – електроліти?
3) Які речовини належать до електролітів?
4) Наведіть приклади електролітів (Учні
кидають кубик один одному. Той учень, що тримає кубик, називає речовину, що є
електролітом).
5) Реакції між розчинами електролітів – йонні реакції. У яких випадках
ці реакції відбуваються до кінця?
2. Самостійна
робота по карткам:
.Написати рівняння практично можливих реакцій у молекулярній формі , повній йонній та
скороченій йонній формах:
а) НNO3 + Ва(ОН)2 →…; б) КNO3 + BaCl2
→ … ;
в) СаСО3 + НNO3 →…;
г) NaOH + Fe2(SO4)3 →…
д) ВаSO4 + HNO3 →…; ж) NaCl + КNO3
→… .
Відповідь:
а) 2НNO3 + Ва(ОН)2 = Ba(NO3)2 + 2H2O
2Н+ + 2NO3- + Ва2+ + 2ОН- = Ba2+ +2NO3- + 2H2O
Н+ + ОН- = H2O
б) КNO3 + BaCl2 ≠
в)
СаСО3 + 2НNO3 = в) Са(NO3)2 + СО2 ↑+ H2O
СаСО3 + 2Н+
+ 2NO3- = в) Са2+ 2NO3-
+ СО2↑
+ H2O
СаСО3 + 2Н + = в) Са2+ + СО2↑ + H2O
г) 6NaOH + Fe2(SO4)3 = 3Na2SO4 + 2Fe(OH)3↓
6Na+ + 6OH- + 2Fe3+ + 3SO42-
= 6Na+ + 3SO42- + 2Fe(OH)3↓
3OH- + Fe3+ = Fe(OH)3↓
д) ВаSO4 + HNO3
≠
ж)
NaCl + КNO3 ≠
3. Робота в парах:
Написати молекулярні і повні йонні рівняння
реакцій, що відповідають таким схемам
а) Аg+ + Сl─ = АgСl↓ ;
б) Н+
+ ОН─ = Н2О ;
в) СО32─ + 2Н+ = СО2↑ + Н2О .
Відповідь:
а) AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3
Ag+ + NO3- + H+ + Cl-
= AgCl↓ + H+ + NO3-
Аg+ + Сl─ = АgСl↓
б) HCl + NaOH = NaCl + H2O
H+ + Cl- + Na+ + OH- = Na+
+ Cl- + H2O
Н+
+ ОН─ = Н2О
в)
Na2СО3 + 2НCl = 2NaCl + СО2↑
+ Н2О
2Na+ + СО32─
+ 2Н+ + 2Cl- = 2Na+ +2Cl- + СО2↑ + Н2О
СО32─
+ 2Н+ = СО2↑
+ Н2О
4.
Фронтальна робота з класом ( «мозковий штурм»).
Які
йони не можуть одночасно перебувати у розчині :
а) Na+ і ОН─
; б) Cu2+ і S2─ ;
в) К+ і
SO42─ ;
г) Fe2+
і ОН─ .
Відповідь:
б і г, оскільки утворюються нерозчинні у воді
речовини СuS та Fe(OH)2
5.
Групова робота. Учні об’єднуються в групи
і змагаються у виконанні завдання (хто
швидше, більше та правильніше складе формули).
Скласти
формули електролітів, які у водному розчині
можуть утворити такі йони:
К+ , Al3+ , ОН─ , Cl─ , РО43─ .
Відповідь:
KOH, KCl, K3PO4, AlCl3.
5.
Із наведеного переліку вибрати формули електролітів, у водних розчинах яких
містяться йони Mn2+ :
MnCl2 , MnO2 , KMnO4, Mn(OH)2
, MnSO4, H2MnO4.
Відповідь:
MnCl2
, MnSO4 .
6. Які йони може містити розчин, якщо з йонами
Гідрогену Н+ вони утворюють воду, а з йонами Алюмінію Al3+ ці йони утворюють осад?
Відповідь: ОН-
ІV. Підбиття підсумків уроку
V. Домашнє завдання
Повторити §10 – 12 (Н.М.Буринська), вправи №2, 4
ст 77, №7 ст. 78.
Підготуватися до практичної роботи № 3 ст. 78 –
79.
Урок № 15
Тема
уроку: Практична робота №3 Розв’язування експериментальних задач
Мета: продовжити формувати навички
роботи з хімічними реактивами й лабораторним устаткуванням; скорегувати знання учнів про електролітичну
дисоціацію, перевірити навички їх практичного застосування; розвивати уміння
спостерігати, аналізувати, робити висновки; перевірити знання техніки безпеки
під час роботи в кабінеті хімії.
Тип уроку:
практичне використання знань, умінь і навичок.
Форми роботи:
виконання експерименту, складання звіту.
Обладнання: розчини
солей: барій хлорид(ВаCl2), барій нітрат (Ba(NO3)2 ), натрій
сульфат(Na2SO4) ,
натрій карбонат (Na2СО3),
алюміній сульфат (Al2(SO4)3 ), алюміній
хлорид (AlCl3),
кальцій хлорид (CaCl2 ),
кальцій карбонат (СаСО3 ); розчини кислот: хлоридна кислота (HCl), сульфатна кислота ( H2SO4);розчин лугу: натрій гідроксид (NaOH); індикатор- фенолфталеїн , інструкція до практичної роботи.
Хід уроку
І.
Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, інструктаж перед початком
роботи.
Інструкція №
ІІ.
Актуалізація опорних знань, обговорення виконання роботи.
ІІІ.
Виконання практичної роботи за інструкцією
ІV. Оформлення звіту про виконану роботу в зошиті.
V. Домашнє завдання: повторити § 4 – 12, конспект.
Підготовитися до контрольної роботи.
Інструкція
. Практична робота
№ 3
Тема. «Розв’язування
експериментальних задач»
Мета: закріпити знання про умови перебігу реакцій йонного
обміну в розчинах електролітів до кінця;удосконалити навички, пов’язані із
складанням рівнянь реакцій у молекулярній, повній та скороченій йонній формі.
Реактиви та обладнання: розчини солей:барій
хлорид(ВаCl2), барій нітрат (Ba(NO3)2 ), натрій сульфат(Na2SO4) , натрій карбонат (Na2СО3),алюміній сульфат (Al2(SO4)3 ), алюміній хлорид (AlCl3), кальцій хлорид (CaCl2 ), кальцій карбонат (СаСО3 ); розчини кислот:
хлоридна кислота (HCl), сульфатна кислота ( H2SO4);розчин лугу: натрій
гідроксид (NaOH); індикатор- фенолфталеїн.
Виконання роботи
Задача 1
Використовуючи реактиви ,які
є на столі, виконайте реакції,що відповідають таким скороченим йонним рівнянням:
1. Ва2+ + SO42─ =BaSO4↓
2. CO32─ +2H+
= CO2 + H2O
3. H+ + OH─ = H2O.
Запишіть молекулярні, повні
та скорочені йонні рівняння реакцій.
Задача 2
Використовуючи
реактиви ,які є на столі, добудьте реакцією обміну наступні речовини:
1.
Алюміній гідроксид (Al (OH)3);
2.
Кальцій карбонат (СаСО3);
3.
Карбон (ІV) оксид.
Складіть рівняння у
молекулярній формі, повній та скороченій йонних формах.
Задача 3 (додаткова)
Здійснити
перетворення,записати рівняння реакцій у молекулярній формі, повній та
скороченій йонній формі.
FeCl3 → Fe(OH)3 → Fe2(SO4)3 → BaSO4
Д/з Повторити § 4 -12 (підручник Н.М. Буринська)
Завдання 3 ст. 79
Урок №16
Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми
«Розчини. Електролітична дисоціація»
Мета: Повторити й узагальнити
знання з теми «Розчини». Визначити
рівень засвоєння знань, умінь і навичок
учнів основних понять теми, закріпити вміння складати йонні рівняння
реакції, розв’язувати заді на масову частку речовини в розчині та ступінь дисоціації. Розвивати вміння
знаходити логічні зв’язки між поняттями,
використовувати набуті знання в різних ситуаціях. Підготувати учнів до
тематичного оцінювання. Розвивати
культуру хімічної мови. Виховувати вміння працювати в колективі, повагу один до
одного.
Обладнання: номерки, картки із
завданнями, таблиця розчинності.
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.
Форма проведення: гра
Хід уроку
І. Організаційний момент
Клас ділиться на 4-5 команди. Для цього учні витягують номерки із номером
команди.
ІІ.
Мотивація навчальної діяльності
Ми завершили вивчати
тему «Розчини. Електролітична дисоціація». На наступному уроці вас чекає контрольна
робота. Тож сьогоднішня наша задача пригадати все, що ми вивчали протягом 15
уроків. Проведемо сьогоднішній урок у
формі гри. Завдання команд якнайшвидше правильно виконати завдання. Команда,
яка виконає першою завдання отримає 4 бала, наступна – 3, 2. Команда, яка
виконає завдання останньою, отримає лише 1 бал.
Тож бажаю всім успіху.
ІІІ.
Проведення гри
1. «Вірю - не вірю»
Учні по-черзі витягують твердження, зачитують його
вголос і дають відповідь одним словом – «вірю» чи «не вірю». Якщо твердження невірне, учень повинен дати
правильну відповідь, при необхідності пояснити.
За кожну правильну відповідь команді зараховується 1 бал.
1.
Суміш вапна і води – суспензія. (+)
2.
Розчин цукру - емульсія. (-)
3.
Компонент розчину, який перебуває в тому самому агрегатному стані, що й
розчин, називається розчинником. (+)
4.
Процес розчинення – це лише фізичний процес (-)
5.
Формула глауберової солі Na2SO4 · 10H2O. (+)
6.
Вода – полярний розчинник. (+)
7.
Гашене вапно –добре розчиняється у воді. (-)
8.
Розчинність більшості твердих речовин спадає з підвищенням температури.
(-)
9.
Розчинність газів спадає з підвищенням температури. (+)
10.
Розчини, які містять мало розчиненої речовини, називаються розведеними.
(+)
11.
Розчин, в якому певна речовина за даної температури ще може розчинитися,
називається насиченим. (-)
12.
З підвищенням тиск розчинність газів зростає. (+)
13.
Під час дисоціації кислот утворюються катіони лише одного типу – гідроген-йони.
(+)
14.
Розчини, які проводять електричний струм, називаються неелектролітами.
(-)
15.
Кислоти , основи і солі належать
до неелектролітів. (-)
16.
Оксиди і прості речовини під час розчинення на йони не розпадаються. (+)
2.
Морський бій
Команди отримують ігрове поле, на якому написані пари
йонів. Завдання: вказати, які пари йонів не можуть одночасно існувати в розчині
й пояснити чому. Одна команда вказує
номер комірки для іншої. Відповідає конкретний учень з команди. Вірна відповідь – 1 бал для команди.
|
|
А
|
Б
|
В
|
Г
|
Д
|
|
1
|
Mg2+ і Cl─
|
Fe3+ і OH─
|
Na+ і Cl─
|
Ag+ і Cl─
|
Mg2+ і NO3─
|
|
2
|
Mg2+ і NO3─
|
K+ і OH─
|
Al3+ і PO43─
|
H+ і CO32─
|
Li+ і PO43─
|
|
3
|
H+ і SiO32─
|
Ca2+ і CO32─
|
H+ і PO43─
|
Na+ і SO42─
|
H+ і OH─
|
|
4
|
Ba2+ і OH─
|
Ba2+ і PO43─
|
Cu 2+ і S2─
|
H+ і Cl─
|
Cu 2+ і OH─
|
Відповідь: 1Б,1Г, 2В, 2Г, 2Д, 3А, 3Б, 2Д, 4Б, 4В, 4Д.
3.
Сортувальники.
Кожна команда отримує картки з формулами . Завдання:
розділити речовини на електроліти і неелектроліти. Електроліти – на слабкі і
сильні.
H2SO4, O2, спирт, KOH, Cu(OH)2,
Na2SO4, крохмаль, H2, H2CO3, HCl
Відповідь: сильні електроліти - H2SO4, KOH, Na2SO4, HCl.
слабкі електроліти - Cu(OH)2, H2CO3.
неелектроліти - O2, спирт, крохмаль, H2.
4.
Хто швидше
Команди отримують картки із рівняннями. Кількість рівнянь дорівнює кількості учнів у команді. Завдання: написати рівняння
практично можливих реакцій у молекулярній, повній йонній і скороченій йонній
формі.
а) НNO3 + Ва(ОН)2 →…;
б) КNO3 + BaCl2 → … ;
в) СаСО3
+ НNO3
→…; г) NaOH + Fe2(SO4)3 →…
д) ВаSO4 + HNO3 →…;
ж) NaCl + КNO3
→… .
Відповідь:
а) 2НNO3 + Ва(ОН)2 = Ba(NO3)2 + 2H2O
2Н+ + 2NO3-
+ Ва2+
+2ОН - = Ba2+ +2NO3- + 2H2O
Н+ + ОН -
= H2O
б) КNO3 + BaCl2 ≠
в) СаСО3 + 2НNO3 = Са(NO3)2 + 2H2O + СО2↑
CaСО3 +
2Н+ + 2NO3- → Ca2+ + 2NO3- + Н2O + СО2↑
CaСО3 +
2Н+ → Ca2+ + Н2O + СО2↑
г) 6NaOH
+ Fe2(SO4)3
= 3Na2SO4 + 2Fe(OH)2↓
6Na+ + 6OH- + 2Fe2+ +3SO42- = 6Na+ +3SO4
2- + 2Fe(OH)2↓
2OH- + Fe2+ = Fe(OH)2↓
д) ВаSO4
+ HNO3 ≠
ж) NaCl + КNO3 ≠
5. Склади рівняння
Написати молекулярні
і повні йонні рівняння реакцій, що
відповідають таким схемам :
а) Аg+ + Сl─ =
АgСl↓ ;
б) Н+ + ОН─
= Н2О ;
в) СО32─
+ 2Н+ = СО2↑
+ Н2О .
Відповідь:
а) Аg NO3 + HСl =
АgСl↓ + HNO3
Ag+
+ NO3- + H+ + Cl- = AgCl↓ + H+
+ NO3 -
Аg+ + Сl─ = АgСl↓
;
б). 2LiOH + H2SO4 → Li2SO4 + 2H2O
2Li+ + 2OH- + 2H+ + SO42- → 2Li+ + SO42- + 2H2O
OH- + H+ → H2O
в)
К2СО3
+ 2НСl → 2КCl + Н2O + СО2↑
2К + +СО32- + 2Н+ +
2Сl- → 2К+ + 2Cl- + Н2O + СО2↑
СО32- + 2Н+ → Н2O + СО2↑
5.
Математичний конкурс.
Розв’яжіть задачі.
1)
Обчислити масову частку солі в
розчині, якщо в 90 г
води розчинили 10 г
солі.
2)
Визначити ступінь дисоціації
електроліту, якщо з кожних 20 молекул про дисоціювало на йони 5.
Відповідь:
1). Дано:
m(Н2О) = 90 г mсолі
m ( солі.) = 10г ωсолі . = ; mроз. = m(Н2О) + m( солі.)
mроз.
ω (солі) - ?
mроз. = 90 +
10 = 100г
10
ω (солі) = =
0,1 або10 %
100
Відповідь: ω ( солі) = 10%
2) Дано: n N = 20
α =
n = 5 N
5 α - ? α
= = 0,25 або 25%
20
Відповідь: α = 25%
6.
Практичний конкурс.
Запропонуйте, як ненасичений розчин зробити насиченим.
Відповідає та
команда, яка швидше підняла руку. Одна
пропозиція – 1 бал.
Відповідь: додати
додаткову кількість речовини, що розчиняли,
або випарувати частину води,
або охолодити розчин.
IV. Підведення підсумків. Виставлення оцінок.
Д/з Повторити § 4- 12 (Н.М. Буринська)
Завдання 1 ст. 78
Впр. 5 ст 59
Впр.9* ст. 74
Немає коментарів :
Дописати коментар